Виховна робота з юними спортсменами
КЗ «КДЮСШ №11»
ЗМІСТ
1.Перелік нормативних документів з виховної роботи.
2.Основні напрямки виховної роботи з юними спортсменами.
3.Принципи національного виховання юних спортсменів КДЮСШ.
4.Учні спортивної школи: права і обов’язки.
5.Методи виховання.
6.Послідовність вирішення завдань в роботі з юними спортсменами.
7.Кодекс спортсмена.
8. Статут вихованців КДЮСШ
1. Розділ.
Перелік нормативних документів з виховної роботи.
·Закон України “Про освіту”;
·Конвенція ООН “Про права дитини”
·Закон України “Про позашкільну освіту”
·Закон України “Про фізичну культуру і спорт”;
·“Концепція фізичного виховання в системі освіти України”
·“Концепція виховання дітей і молоді в національній системі освіти України”
·Указ президента України “Про невідкладні заходи щодо зміцнення моральності у суспільстві та затвердження здорового способу життя” від 15.03.2002р. №258/2002;
· “Положення про ДЮСШ”
· “Програма з волейболу
· “Програма з футболу
· Програма здзюдо
· Програма з гімнастики художньої
· Програма зі стрільби стендової
· Програма з тенісу настільного
·Заходи на виконання державних нормативно-правових актів, обласних цільових комплексних програм, щорічно вносити до річного плану ДЮСШ, планів роботи методичного об’єднання та планування тренерів-викладачів.
2. Розділ.
Основні напрямки виховної роботи з юними спортсменами.
Вирішення завдань виховної роботи здійснюється за напрямками:
1. Громадське виховання:
Мета – сформувати свідомого громадянина, патріота України.
Основа громадського виховання – розвиток умов для формування життєвої позиції людини, становлення особистості громадянина держави.
2. Патріотичне виховання:
Забезпечити морально-політичну і практичну підготовку щодо виконання обов’язків захисту незалежної Батьківщини, військової служби у Збройних Силах України.
Мета – формування психологічних та морально-вольових якостей (стійкість, мужність, готовність до подвигу, самопожертва), самовиховання, спортивна підготовка спрямована на оволодіння навичками, фізичний розвиток особистості.
3. Трудове виховання:
Мета – формування творчої працелюбної особистості, свідомого ставлення до праці як вищої цінності людини і суспільства, виховання дисциплінованості, організованості, бережливого ставлення до суспільної і приватної власності, природних багатств.
4. Моральне виховання:
Система морального виховання спрямована на формування цілісної моральної особистості, яка включає такі гуманістичні риси, як доброта, чуйність, милосердя, увага, толерантність, совість, чесність, справедливість, людська гідність, повага і любов до людей, правдивість і скромність, сміливість і мужність.
Зміст морального виховання включає принципи, норми, правила моралі та традиції, які становлять частину духовного життя народу.
5. Формування здорового способу життя:
- забезпечити повноцінний розвиток дітей і підлітків, охорони та зміцнення їхнього здоров’я, формування фізичних здібностей особистості, гармонії тіла і души;
·виховання потреби у регулярних заняттях фізичною культурою і дотримання режиму дня;
·оволодіння санітарно-гігієнічними знаннями і навичками;
·самовдосконалення тіла і духу.
6. Сприяння творчому розвитку особистості:
·забезпечити оптимальний навчально-виховний процес,
·створити цілісну систему, яка забезпечить виховання всебічно розвиненої особистості.
Процес виховання здійснювати за допомогою різноманітних форм роботи, вибір яких залежить від змісту та завдань виховної роботи, вікових особливостей вихованців.
3. Розділ.
Принципи національного виховання юних спортсменів, вихованців
КЗ «КДЮСШ №11»
1.Єдність національного і суспільного
2.Природність.
3.Культурність.
4.Активність і самостійність.
5.Демократичність.
6.Гуманізм.
7.Безперервність і послідовність.
8.Єдність навчання і виховання.
9.Диференціація, індивідуалізація виховного процесу.
10.Гармонія родинного і суспільного виховання.
4. Розділ.
Вихованці спортивної школи: права і обов’язки.
1.Вихованцями ДЮСШ можуть бути діти, підлітки та молодь. Зарахування вихованців до ДЮСШ здійснюється за наказом директора ДЮСШ на підставі заяв батьків та медичних довідок медичного закладу.
2.Вихованці мають право:
- на одержання належних умов для якісної спортивної підготовки;
- на користування спортивними спорудами, інвентарем та обладнанням;
·на придбання і отримання у встановленому порядку спортивної форми та майна індивідуального призначення;
·займатися на оздоровчо-спортивному етапі підготовки;
·брати участь в конкурентному відборі на черговий етап спортивної підготовки;
·отримувати після закінчення ДЮСШ свідоцтво про закінчення ДЮСШ та копію особистої картки спортсмена;
·брати участь у роботі органів громадського самоврядування ДЮСШ;
·брати участь в обговоренні і вносити власні пропозиції щодо організації навчально-виховного процесу, дозвілля;
·на захист від будь яких форм експлуатації, психічного і фізичного насилля.
3.Вихованці ДЮСШ зобов’язані:
·удосконалювати та підвищувати свою спортивну майстерність;
·дотримуватися спортивного режиму та особистої гігієни;
·дотримуватися вимог Статуту, правил внутрішнього розпорядку;
·бережливо ставитися до державного, громадського і особистого майна;
·брати посильну участь в різних видах трудової діяльності, що не заборонені чинним законодавством.
5. Розділ.
Методи виховання.
Визначаючі методи виховної роботи з дітьми в процесі занять у спорті, тренери-викладачі вважають, що сам спорт є вагомим виховним впливом. Однак немає необхідності шукати особливі шляхи виховання. Вони вже давно існують в педагогіці.
В процесі навчання будь-якій діяльності вихованець піддається педагогічному впливу. Сама діяльність вихованця є для нього важливою і тому, якщо вихованець має бажання займатися в спортивній секції, то діяльність його і тренера-викладача спрямовані на одну мету. В таких випадках використовуються одні методи виховання, а якщо не має бажання тренуватися, але має добрі спортивні дані і ви повинні залучити його до спорту, тут вже мають місце інші методи виховання. Отже, які мотиви присутні в діяльності виховання, такою повинна бути й мета тренера-викладача. Якщо учень довіряє тренеру-викладачу, якщо він для нього є авторитетом, то він дозволить себе виховувати, і тренер-викладач у такому випадку скоріше досягне успіху, ніж тоді, коли довіри в учнів немає. Дітям найбільше імпонує професіоналізм тренера-викладача, його відповідальне ставлення до роботи, творчий підхід до справи, бажання досягти високих результатів.
Висновок: у виховній роботі з дітьми повинен бути добре поставлений творчий навчальний процес, умови для вирішення питання процесу навчання і виховання; уважне ставлення для особистості вихованця, єдина мета, наявність посильних труднощів, радість перемог, навіть маленьких, і визнання цих перемог з боку тренера-викладача.
До методів виховання належить просвітницька робота у формі бесід, лекцій, читання літературної інформації, тобто повинен бути присутнім потік необхідної корисної інформації. До такої інформації належить зокрема правила поведінки на тренуванні, вимоги до гігієни, норми поведінки під час занять, інформація про навчальний план, реальні шляхи досягнення мети.
Друга група методів – це привчання, створення виховних ситуацій, колективна діяльність, самообслуговування, аналіз вчинків учнів. Цей процес не може бути самопливним, ним треба керувати. Будь-яку виховну ситуацію з дітьми можна розіграти, дати їм можливість її обміркувати, осмислити, аби вони самі зробили висновок і запам’ятали те, що тренер-викладач від них вимагає. Можна і просто перерахувати вимоги, які ви ставите перед учнями але метод звичайного “читання моралі” не завжди корисний і приносить позитивні результати. Діти не мають достатнього досвіду спілкування, і для закріплення того чи іншого правила поведінки необхідне емоційне забарвлення.
Наступна група методів – методи стимулювання поведінки і діяльності. До них належать плани досягнення в спорті, перспектива, заохочення і покарання, думка колективу.
Почуття відповідальності перед колективом повинно виховуватися не лише шляхом критики, а й ціною спільних зусиль у виборі програми самовиховання. Критика повинна підтримуватися турботою про дитину, допомогою.
Педагогічний вплив по методу природних наслідків: зламав – відремонтуй, не виконав завдання – отримаєш більшу норму, образив товариша – вибачся, - допомагають учням зрозуміти, що не вигідно бути недисциплінованим, допомагають шукати шляхи виправлення недоліків.
Виховання творчістю.
Правильна організація навчального процесу знімає проблему виховання. Дійсно, передбачити можливі помилки у вихованні, вирішити питання виховання в процесі навчального заняття можна набагато ефективніше, якщо тренер-викладач вирішує навчальні завдання із серйозним творчим підходом. Тільки тоді, коли тренер-викладач працює творчо і залучає в цей процес своїх учнів навчання і виховання стає більш свідомим, його вплив на учнів стає глибшим. Дискомфорт, одноманітність – ворог навчального проце6су. Навіть добрі заняття надокучають дітям, якщо в них відсутня творча думка, якщо тренер-викладач не росте разом з дітьми, не враховує їх бажання.
Вирішувати питання виховання необхідно, адже це основа, на якій тримається результат, підготовка до життєвих труднощів, успіх роботи в школі, і в кінцевому підсумку – оцінка праці тренера-викладача.
Фізичні вправи розвивають тіло, а через нього й душу. Починати навчання і виховання необхідно з вироблення звички працювати, виявляти силу волі. Здатність свідомо оцінювати свої вчинки приходить пізніше.
Важливий не лише метод і кількість вправ, але й умови виховання. До них відносяться: уважне ставлення з боку тренера-викладача, відчуття радості у дитини при доланні труднощів, при досягненні перших результатів. Тренер-викладач повинен укріпити в дитині впевненість в собі. Спілкування педагога з дітьми повинно постійно розвивати у них інтерес до навчальної діяльності, до пізнання самого себе, до творчості.
Творчий підхід тренера-викладача до навчально-виховної роботи заключається у тому, що кожне заняття повинно бути для дітей як відкриття, навіть самі складні вправи повинні викликати інтерес. Тренер-викладач повинен знаходити такий підхід до учня, щоб зіткнувшись із труднощами, учень був готовий їх долати, а не відступати назад.
Особливості виховання в системі позашкільної роботи.
Кожна дитина – це вже особистість, яка має потребу у самореалізації. Вона хоче спробувати себе в різних видах діяльності. Самореалізація може проходити у естетичному напрямку, наприклад навчання у музичній чи художній школі; у фізичному напрямку – навчання у спортивній школі. Самореалізація передбачає самостійне вивчення і засвоєння навичок, творчу діяльність. В результаті самореалізації діти вчаться працелюбству, вмінню розподіляти свій час, вмінню спілкуватися з однолітками, вчителями, тренерами-викладачами, проявляти активність в житті суспільства, розвивають вміння висловлювати свої думки.
Завдання виховання:
1.Пошук і розвиток талановитих дітей, формування їх творчості.
2.Прищеплення вмінь і навичок навчальної програми.
3.Формування у дітей бережливого ставлення до багатств України, залучення їх до екологічної і натуралістичної діяльності.
4.Виховання фізично-розвиненої особистості. Формування основ здорового способу життя.
5.Виховання національних почуттів до культури української нації.
6.Залучення до виховної роботи батьків, громадськості.
Система виховної роботи (технологія).
1.Постановка мети і завдань виховної роботи, їх максимальне уточнення.
2.Чітка орієнтація всього навчального процесу.
3.Орієнтація всього виховного процесу на досягнення мети.
4.Координація виховної роботи в процесі навчання.
5.Заключна оцінка виховної діяльності.
Тренер-викладач отримує соціальне замовлення від суспільства на навчання і виховання дітей і підлітків, який сформульований у державній програмі з видів спорту та в концепції виховання дітей. Отже, основні завдання повинні виходити з цих двох документів.
6. Розділ.
Послідовність вирішення виховних завдань в роботі з юними спортсменами.
1.Оволодіння нормами і правилами поведінки. Діти повинні знати ці правила, до яких відносяться вимоги до учнів ДЮСШ, правила поведінки під час занять і змагань, правила поведінки в громадських місцях тощо. Ці правила вивчаються як правило в групах початкової підготовки 1-2 року навчання. У більш старшому віці учні повинні не лише знати ці правила і розуміти їх значення, але й бути нетерпимими до їх порушників.
2.Формування переконань – твердих усвідомлених поглядів на всі вимоги, кодекси, правила. Переконання спирається на мислення, знання, звички.
3.Формування почуттів учнів – невідокремлювана частина навчально-виховного процесу. Емоції, переживання обов’язково присутні в спортивній діяльності. Почуття – особлива форма формування вихованців як особистості, почуття керують поведінкою.
4.Напрацювання вмінь і навичок до дії. На їх основі потрібно ще виробити вміння і навички правильної поведінки.
5.Самовиховання особистості спирається на переконання, звички, навички. Це удосконалення особистості, яке проходить через все життя. Якщо немає навичок і звичок гарного виховання, не буде й самовиховання.
Основною рушійною силою процесу виховання є діалектичне протиріччя, яке виникає між знаннями правил і способами, можливостями їх застосування.
7. Розділ.
Моральний кодекс спортсмена.
Виконуй режим дня. Виконуй правила особистої гігієни. Загартовуйся сонцем, повітрям і водою, борися за санітарну культуру свого тренувального місця. Виконання цих правил буде діяти зниженню захворюваності й травматизму, вони є кращім засобом зміцнення здоров’я, підвищення спортивної майстерності, продовження строків виступу на спортивній арені.
Я люблю спорт!
Шлях до удосконалення – шлях праці. Але це радісна праця, бо вона щоденно, щогодини дає мені силу, фізичне і духовне удосконалення. І тому кожне тренування – джерело насолоди, не борг, а добровільний радісний обов’язок.
Я люблю тренуватися!
Спорт – велика майстерність, велике мистецтво, яке я познаю завдяки тренеру. Тренер – мій старший товариш, радник і наставник. Виконання його вказівок – закон для мене, залог моїх успіхів в спорті.
Я поважаю тренера, високо ціную його працю!
Спортивний колектив, в якому я тренуюсь, надав мені всіх умов для росту спортивної майстерності, тому мені дорога спортивна честь колективу і тому на будь-яких змаганнях я буду боротися лише за перемогу.
Я люблю важку спортивну боротьбу!
Місце, де я тренуюсь, стаю майстром свого виду спорту – спортивний зал, стадіон, майданчик – дороге для мене місце, і я зобов’язуюсь підтримувати чистоту, берегти обладнання й інвентар, приймати участь в ремонті спортивних споруд.
Я буду берегти спортивний зал, стадіон, спортивні майданчики і прийму
участь в усіх заходах по їх благоустрою!
Спорт – складна наука, але я хочу досягти його вершин і тому радий постійно поповнювати теоретичні знання, що допоможуть швидше досягти вершин майстерності у вибраному виді спорту.
Я зобов’язуюсь на практиці виконувати рекомендації відомих вчених,
тренерів і спортсменів!
Спорт для мене – захоплення на все життя, яке дає мені велику радість і насолоду, і тому вважаю своїм священним обов’язком це захоплення своїм друзям.
Нехай моя естафета опиниться в надійних руках!
Пункти цього кодексу зобов’язуюсь виконувати!
8. Розділ.
Статут вихованців спортивної школи.
Спорт – це мужність, будь же по-спортивному наполегливим, до кінця виконуй всі вимоги дійсного Статуту.
1.Зберігай і покращуй традиції своєї школи. Йдуть змагання – приходь, вболівай за своїх товаришів. Знай – дружба і підтримка допомагають перемогти.
2.Доручив тобі колектив виступати на змаганнях, знай – ти відповідаєш за його честь. І, якщо не вдається перемогти, то щоб всі бачили, що ти боровся як боєць на полі бою.
3.Наполегливо удосконалюй свою майстерність в школі, за її межами – перемагати.
4.Зберігай майно школи, її спортивний інвентар.
5.Завжди і всюди будь охайним, ввічливим, скромним і витриманим. Будь зразком для всіх в навчанні й поведінці – цим ти підтримаєш авторитет школи.
6.Не забруднюй організм тютюновим і алкогольним отрутою. Алкоголь і тютюн – приналежність слабких людей.
7.Будь чесним, вчись мужності, витримці. Здатність перемагати з честю і програвати з гідністю.
Будь же справжнім спортсменом!
Коментарi